Історія імені
Ім'я Наталія походить від латинського "natalis", що у перекладі означає "рідний"; інша версія - від лат. Natalis - "народжена на Різдво". Наталка - українізована форма цього імені, закріплена в українській літературі і культурі І. Котляревським ("Наталка-Полтавка"). Це дуже поширене ім'я, яке має ще одну форму Наталя і скорочені та пестливі варіанти: Ната, Натуся, Наточка, Тася, Таля, Наталочка, Наталонька, Наталюня, Наталюся, Наталюсенька, Натальця та ін.
В історії християнства та Церкви відомою є свята великомучениця Наталія Нікомедійська, яка у парі зі своїм чоловіком Святим Адріаном Нікомедійським поширювала вчення Христа в Римській імперії наприкінці ІІІ - початку IV ст. Адріан був одним з римських чиновників, який навернувся у християнство і був страчений за віру. Наталія зазнала гонінь і померла від страшних душевних страждань. Святі Адріан і Наталія вважаються покровителями шлюбу та вінчання.
Джерела: Белей Л. Ім’я дитини в українській родині.Скрипник Л., Дзятківська Н. Власні імена людей: словник-довідник (2005)
***
Ой я дiвчина Полтавка
Музика: Микола Лисенко
Слова: Іван Котляревський
Ой я дiвчина Полтавка, А зовуть мене Наталка: Дівка проста, не красива, |(2) З добрим серцем, не спесива. | Коло мене хлопці в'ються I за мене часто б'ються, А я люблю Петра дуже, |(2) До других мені байдуже. | Мої подруги пустують I зі всякими жартують, А я без Петра скучаю |(2) I веселості не знаю. | Я з Петром моїм щаслива, I весела, й жартівлива, Я Петра люблю душею, |(2) Вiн один владіє нею. |
Немає коментарів:
Дописати коментар