![]() |
| Святі Олена і Костянтин |
Ім’я Олена утворене від давньогр. έλένη [helene], що означає «факел», «світло», «світоч»; від Ἑλένη – Helénē), що означає «світла», «сяюча», «сонячне світло». Походження імені давньогрецьке, пов’язане з богом сонця Геліосом (Ἠέλιος). Воно символізує тепло, мудрість та принесення світла іншим, асоціюючись із внутрішньою силою та гармонією. Популярним стало завдяки Єлені Троянській.
В українській мові Олена – це традиційна форма, що утворилася, потрапивши через староцерковнослов’янське посередництво (Єлена) з середньогрецької мови (де звучало як «Елені»). Народна форма «Олена» пов’язана з характерною для східнослов’янських мов заміною початкового je- на o- (порівняймо укр. один, біл. адзін < прасл.:*jedinъ, укр. озеро, біл. возера < прасл.: *jezero).
В латиномовному світі ім’я звучить як Гелена.
Ім’я має численні варіанти: Оленка; Оленочка, Оленонька, Ленуся, Оленця; Олеся; Лена, Ленонька, Леночка; Еля; Ляля.
Ім’я Олена ще з князівських часів вважалося царським іменем. Зокрема другим християнським іменем видатної державниці Київської Русі княгині Ольги було ім’я Олена.
Костянтин – чоловіче ім’я грецького походження (costans, constantis), що означає «стійкий» або «постійний». В латинському варіанті існує ім’я Констанцій, як і жіноча форма імені – Констанція, проте використовуються вони рідко. В українській мові вживається Костянтин (не Константин), без «н» після «о», яка походить від візантійської форми. Має варіанти: Костя, Кость; Костьо, Костик, Костусь, Костенько та ін.
Як і ім’я Олена, це ім’я також вважалося царським або імператорським, на Русі іменували представників знатних верств суспільства. Зокрема найвідомішою персоною є князь Костянтин Острозький.
До XVIII ст. це ім’я поступово втратило свою популярність, але до XX ст. відновило втрачені позиції. У 1973 році ім’я Костянтин входило в десятку найпопулярніших чоловічих імен. Сьогодні спостерігається спад інтересу до цього імені.
Святі Олена і Костянтин – світильники християнства, які змінили цей світ.
Святі рівноапостольні Костянтин Великий та його мати Олена – визначні постаті, що змінили історію християнства, легалізувавши його в Римській імперії, вважаються покровителями віри і прикладом служіння Богу та Церкві. Костянтин припинив переслідування християн (Міланський едикт, 313 р.), скликав Перший Нікейський Собор та заснував Константинополь, а Олена віднайшла Животворчий Хрест у Єрусалимі та побудувала велику кількість храмів, зокрема Храм Гробу Господнього. Православна церква вшановує їх як «рівноапостольних» – тих, хто дорівнює апостолам за заслуги у проповідуванні віри. 21 травня – день їх пам’яті, а також іменини для Костянтинів та Олен.
Див. Белей Л. Ім’я дитини в українській родині. Купчинська Зоряна, Пілецький Володимир. Історична граматика української мови. Навчальний посібник. Скрипник Л., Дзятківська Н. Власні імена людей: словник-довідник. Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія.







Немає коментарів:
Дописати коментар