 |
| Ікона Пресвятої Трійці |
Свято Трійці або Зелені свята
Одним із улюблених свят в українській народній традиції є свято Трійці або ж по-іншому Зелені свята, які припадають на початок літа. Услід за Великоднем і Вознесінням вони не мають певної визначеної дати у святкуванні і відзначаються на 50-ий день після Воскресіння Христового.
Зелені свята є яскравим прикладом феномену українського двовір’я, коли у народній свідомості поруч із глибоким пошануванням християнами усього світу Бога у Триєдиній сутності Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого по різних куточках України збереглася віра у вічну красу природи, любов до рідної землі-годувальниці, а також різноманітні традиції і обряди, пов’язані із давнім слов’янським календарно-обрядовим циклом. Загальновідомо, що цей цикл був хліборобським і тісно прив’язаним до зміни пір року. Наприкінці весни-на початку літа, коли поля вже були засіяні, і ярина починала сходити і набиратись сили, розпочинався цикл Зелених свят – різноманітних обрядових дійств, спрямованих на вшанування богині родючості, різних земних, лісових і водних духів природи, остаточній перемозі тепла і світла над холодом і темрявою, розквіту природи і буяння зелені. Відзначалися ці свята у лісах та гаях, поблизу водоймищ забавами, обрядами та ігрищами, обрядовими піснями. Вся сукупність означених свят була по суті підготовкою до великого і значного свята на честь бога Купала.
В основі Зелених свят лежить прадавній міф про воротаря Рая (або Ярія) (з приходом християнства перетворився на день св. Юрія), який ключами відкриває небесну браму, випускаючи на землю росу: Та Юрай мати кличе, та подай матко ключа одімкнути браму, випустити росу. Ці дні були присвячені першому вигону худоби на пасовища, поклонінню деревам, гаям та лісам, а тому все, що лише можливо було, прикрашалося зеленню, озеленювалось та квітчалося – клечалося, тому й ці дні мали назву Зеленої або Клечальної неділі (містерія прикрашання деревця; на голови корів та овець одягалися пишні вінки; озеленювалися також ворота, хати, подвір’я або як ще по-іншому говорили “замаювалися” – маєм називалася перша зелень). Все це повинно було відігнати духів від людських осель, захистити господарство, а також символізувало розквіт природи. Одним із найяскравіших етапів цих свят був Русальний тиждень. Русалки, мавки, нявки, берегині – це були духи полів, лісів, водоймищ, як правило, уявлялися у вигляді жіночих сутностей (незлих: за давніми віруваннями завдяки їм озеленювалася природа. Проте вони могли покарати людину за лихе, наприклад, затягнути до водоймища, залоскотати і втопити). Їх намагалися всіляко задобрювати тим же прикрашанням дерев у гаях та лісах, біля річок та озер, розвішували рушники на деревах як подарунки. Федір Колесса слов’янські русалії виводить від греко-римської поминальної традиції – “роз-гри”, під час якої поховання предків спеціально заквітчувалися трояндами, а поминання супроводжувалося ігрищами. Ігрища і різноманітні шлюбні обряди супроводжували і Зелені свята у слов’янських племен. Після русалій відзначали ще декілька свят цього циклу.
Офіційно це свято було утверджене Нікейським собором у рамках визначення основного догмату церкви про триєдину природу Бога, яку складно осягнути людською свідомістю. Віра у Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого як неподільну єдність є основним символом віри у християнській церкві.
З початком християнства на Русі церква мусила добре подбати, щоб пристосувати ці обрядові свята до власне християнських. Поступово на початок літа утвердилося свято Трійці як завершальний етап свят, присвячених Воскресінню Христа і його діяльності на землі. Згідно з церковним ученням, саме на 50-ий день після Воскресіння на учнів Христа видимо зійшов Дух Святий і уклав новий вічний завіт Бога з людьми. Перший день свят (неділю) церква присвячує пошануванню Святого Духа, другий день – Святої Трійці. Стародавню традицію прикрашати оселі зеленню церква осмислює як своєрідну прославу Святого Животворного Духа, який оживлює природу.
Джерела: Савчук Б. Українська етнологія: навч. посібник (Івано-Франківськ, 2004); Закон Божий (К., 2005); Лановик М. Б., Лановик З. Б. Українська усна народна творчість: Навчальний посібник / К.: Знання-Прес, 2006. – 591 c. http://www.info-library.com.ua/books-text-4122.html
Зелені свята є яскравим прикладом феномену українського двовір’я, коли у народній свідомості поруч із глибоким пошануванням християнами усього світу Бога у Триєдиній сутності Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого по різних куточках України збереглася віра у вічну красу природи, любов до рідної землі-годувальниці, а також різноманітні традиції і обряди, пов’язані із давнім слов’янським календарно-обрядовим циклом. Загальновідомо, що цей цикл був хліборобським і тісно прив’язаним до зміни пір року. Наприкінці весни-на початку літа, коли поля вже були засіяні, і ярина починала сходити і набиратись сили, розпочинався цикл Зелених свят – різноманітних обрядових дійств, спрямованих на вшанування богині родючості, різних земних, лісових і водних духів природи, остаточній перемозі тепла і світла над холодом і темрявою, розквіту природи і буяння зелені. Відзначалися ці свята у лісах та гаях, поблизу водоймищ забавами, обрядами та ігрищами, обрядовими піснями. Вся сукупність означених свят була по суті підготовкою до великого і значного свята на честь бога Купала.
В основі Зелених свят лежить прадавній міф про воротаря Рая (або Ярія) (з приходом християнства перетворився на день св. Юрія), який ключами відкриває небесну браму, випускаючи на землю росу: Та Юрай мати кличе, та подай матко ключа одімкнути браму, випустити росу. Ці дні були присвячені першому вигону худоби на пасовища, поклонінню деревам, гаям та лісам, а тому все, що лише можливо було, прикрашалося зеленню, озеленювалось та квітчалося – клечалося, тому й ці дні мали назву Зеленої або Клечальної неділі (містерія прикрашання деревця; на голови корів та овець одягалися пишні вінки; озеленювалися також ворота, хати, подвір’я або як ще по-іншому говорили “замаювалися” – маєм називалася перша зелень). Все це повинно було відігнати духів від людських осель, захистити господарство, а також символізувало розквіт природи. Одним із найяскравіших етапів цих свят був Русальний тиждень. Русалки, мавки, нявки, берегині – це були духи полів, лісів, водоймищ, як правило, уявлялися у вигляді жіночих сутностей (незлих: за давніми віруваннями завдяки їм озеленювалася природа. Проте вони могли покарати людину за лихе, наприклад, затягнути до водоймища, залоскотати і втопити). Їх намагалися всіляко задобрювати тим же прикрашанням дерев у гаях та лісах, біля річок та озер, розвішували рушники на деревах як подарунки. Федір Колесса слов’янські русалії виводить від греко-римської поминальної традиції – “роз-гри”, під час якої поховання предків спеціально заквітчувалися трояндами, а поминання супроводжувалося ігрищами. Ігрища і різноманітні шлюбні обряди супроводжували і Зелені свята у слов’янських племен. Після русалій відзначали ще декілька свят цього циклу.
Офіційно це свято було утверджене Нікейським собором у рамках визначення основного догмату церкви про триєдину природу Бога, яку складно осягнути людською свідомістю. Віра у Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого як неподільну єдність є основним символом віри у християнській церкві.
З початком християнства на Русі церква мусила добре подбати, щоб пристосувати ці обрядові свята до власне християнських. Поступово на початок літа утвердилося свято Трійці як завершальний етап свят, присвячених Воскресінню Христа і його діяльності на землі. Згідно з церковним ученням, саме на 50-ий день після Воскресіння на учнів Христа видимо зійшов Дух Святий і уклав новий вічний завіт Бога з людьми. Перший день свят (неділю) церква присвячує пошануванню Святого Духа, другий день – Святої Трійці. Стародавню традицію прикрашати оселі зеленню церква осмислює як своєрідну прославу Святого Животворного Духа, який оживлює природу.
Джерела: Савчук Б. Українська етнологія: навч. посібник (Івано-Франківськ, 2004); Закон Божий (К., 2005); Лановик М. Б., Лановик З. Б. Українська усна народна творчість: Навчальний посібник / К.: Знання-Прес, 2006. – 591 c. http://www.info-library.com.ua/books-text-4122.html
***
СМС-привітання зі святом Трійці
Як символ, що з прадавності віків
Нащадків й предків поєднав віднині...
В пошані Трійці голови схилім -
Зелені Свята в рідній Україні!
***
***
Віршоване привітання зі святом Трійці
Вітаю з Трійцею Святою!
Бажаю миру і спокою,
Щоб небо було тільки ясним,
Життя - безхмарним та прекрасним!
Світлої Трійці!
***
***
Немає коментарів:
Дописати коментар