Вітання та листівки з Днем Матері

Свято матері має глибокі історичні корені й водночас досить сучасну форму. Ще в давнину люди вшановували образ матері як символ життя та родючості — наприклад, у Стародавній Греції поклонялися богині Реї, матері богів. Проте сучасне свято з’явилося значно пізніше.

Офіційно День матері започаткували на початку ХХ століття у США завдяки Анні Джарвіс. Вона прагнула вшанувати самопожертву матерів і домоглася того, що у 1914 році це свято стало національним у США. Звідти традиція поширилася по всьому світу.

В Україні День матері вперше почали відзначати у 1920-х роках, зокрема в середовищі української діаспори, а згодом і на західноукраїнських землях. За радянських часів свято було витіснене, але після відновлення незалежності України його повернули. У 1999 році указом президента воно стало офіційним.

Сьогодні в Україні День матері святкують щороку у другу неділю травня. У цей день діти дякують своїм мамам за любов, турботу й підтримку, дарують квіти, листівки та теплі слова. Це світле й щире свято, яке нагадує про найважливішу людину в житті кожного.

***

***

Пісня про матусю

Сонечко всміхнулось, і проснулась я.

Вже напрацювалась матінка моя

Вже напрацювалась, вже напрацювалась

Вже напрацювалась матінка моя.

Може, це для неї пісня солов'я,

Бо найкраща в світі матінка моя.

Бо найкраща в світі, бо найкраща в світі,

Бо найкраща в світі матінка моя.

Попрацюю з нею, ми ж одна сім'я,

І всміхнеться сонце - матінка моя.

І всміхнеться сонце, і всміхнеться сонце.

І всміхнеться сонце, матінка моя.

***

***

Лист від матері

То нічого, синочку,

Що в листі три рядочки,

Що до мами багато

Ти не встиг написати.

Я твої три рядочки 

по чотири разочки

Буду, рідний, читати,

І їх буде... багато.

                       Василь Василашко

***

 

***
Б. Олійник “Пісня про матір”

Посіяла людям
літа свої літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко -
і тихо пішла за межу.
- Куди ж це ви, мамо?! -
сполохано кинулись діти.
- Куди ви, бабусю? -
онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко...
де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми?..
Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю,
у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
нас чекали завжди край воріт!
Та ми ж переробим
усю вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю.
Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
красива і сива, як доля,
Змахнула рукою - злетіли увись рушники.
“Лишайтесь щасливі”, -
і стала замисленим полем,
На цілу планету,
на всі покоління й віки.

***

***

 Красиве привітання для Мами

Дозвольте, матусю, нам Вас привітати,
І найтепліші слова Вам сказати,
Бо поки є мама, доти є сонце,
Доти пташина і цвіт під віконцем,
Доти краса, доти поміч, розрада.
Живіть нам, матусю, сто років на радість.
Спасибі Вам, рідна, за Ваше тепло,
За руки робочі, безсоннії ночі,
За те, що зростили, за хліб на столі.
Спасибі Вам, мамо, уклін до землі!

***

***

Найкраща пісня про Маму

РОСТЕ ЧЕРЕШНЯ В МАМИ НА ГОРОДІ

Анатолій Горчинський

Росте черешня в мами на городі,

Стара-стара, а кожен рік цвіте,

Щоліта дітям ягодами годить,

Хоча вони й не дякують за те.

Щоліта дітям ягодами годить,

Хоча вони й не дякують за те.

Приспів:

Мамо, мамо, вічна і кохана…

Ви пробачте, що був неуважний.

Знаю, Ви молилися за мене

Дні і ночі, сива моя нене.

Живе старенька мати у господі —

Невтомні руки, серце золоте.

Щодня і дітям, і онукам годить,

Хоч рідко хто з них дякує за те.

Ну що ж, про вдячність забувають люди,

Душа сліпа у щасті, а проте

Вони прозріють, але пізно буде:

Черешня всохне, мати одцвіте.

Приспів

 ***

Вірш про маму та Батьківщину

Лебеді материнства

Василь Симоненко

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,
Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,
Лоскотали марево золотим сузір’ям.
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
У хмільні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Весна 1962

***

***

Чи є в світі що світліше,

Як мамині очі,

Що все зорять за дітками

Вдень і серед ночі?

Чи є в світі що миліше,

Як мамині руки,

Що працюють для дитини

Щиро, без принуки?

Чи є в світі що щиріше,

Як серденько мами,

Яке б'ється для дитини

Днями і ночами?

Чи є в світі що дорожче,

Як мама кохана,

Що трудиться для дитини

До ночі від рання?

***

***

Борис Олійник

СИВА ЛАСТІВКА

Мамо, вечір догоря,

Вигляда тебе роса,

Тільки ти, немов зоря,

Даленієш в небеса,

Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими

Затуляла нас крильми,

Прихилялася

Теплим леготом.

Задивлялася білим лебедем,

Дивом-казкою

За віконечком, -

Сива ластівко,

Сиве сонечко.

Сад вишневий на порі,

Повернулись журавлі.

А мені, як до зорі,

Долітати на крилі

Все до тебе, як до вічної зорі.

Там, де ти колись ішла,

Тиха стежка зацвіла

Вечоровою матіолою,

Житом-долею

Світанковою,

Дивом-казкою,

Юним соняхом, -

Сива ластівко,

Сиве сонечко...

***

***

МАТИ СІЯЛА СОН

Мати сіяла сон

під моїм під вікном,

А вродив соняшник.

І тепер: хоч буран, хоч бур'ян чи туман,

А мені - сонячно.

Мати сіяла льон

під моїм під вікном,

А зійшло полотно.

І тепер: хоч яри, хоч вітри крізь бори,

А я йду все одно.

Мати сіяла сніг,

щоб він м'яко - до ніг,

А вродило зілля.

І хоч січень січе, а мені за плечем

Журавлі журавлять.

Мати сіяла хміль,

щоб дівчат звідусіль

Станом я знаджував,

А вони, як на сміх, проминали усі,

Все ж одна - зважилась.

Мати вибрала льон.

І вино вже давно

Хмільно так хмелиться.

І з-під крил журавлиних

мені під вікно

Листопад стелиться.

Тільки квітом своїм

при моєму вікні

Не опав соняшник.

Я несу його в світ,

щоб не тільки мені,

Щоб і вам - сонячно.

***

Дмитро ЛУЦЕНКО

А МАТИ ХОДИТЬ НА КУРГАН

Муз. А.Пашкевича

Коли весною зацвіте

Трава в палаючих серпанках,

В степ на курган крутий іде (2)

Старенька, зморена журавка.

В далеких обріях пливуть

Біляві марева туманів,

А їй здається, ніби йдуть (2)

Сини - журавлики кохані.

Стомили крилонька вони,

В курган лягли спочить

від грому,

Та вірить мати, що сини (2)

Колись повернуться додому.

Туман, як болі давніх ран,

Літами журно пропливає,

А мати ходить на курган, (2)

Синів ще й досі виглядає.

***

СИНІВСЬКА ПІСНЯ

Уночі мені приснилась мати,

І до ранку я заснуть не міг.

Яблуня ввижалась коло хати,

незабутній батьківський поріг.

Крізь шляхи пекельної розлуки,

довгі і натруджені літа

мати простяга зашерхлі руки,

знову нас до серця пригорта.

Розлетілись і сини, і дочки

по світах, мов сизі голуби.

Тоскно з полотняної сорочки

проглядає заполоч журби.

А вона вечірньою порою

йде у сподіваннях до воріт.

Може, й діти вже не за горою

душу поспішають їй зігріть.

Гомонять сполохані тополі,

я, мов птах, до матері лечу.

Всі її невиплакані болі

вогняною спрагою печуть.

А дорога стелиться, як лиштва,

небо тріпотить в моїх очах.

Жайвори далекого дитинства

линуть з материнського плеча.

***

ХАТА МОЯ, БІЛА ХАТА

Муз. А.Пашкевича

Хата моя, біла хата,

Рідна моя сторона.

Пахне любисток і м'ята,

Мальви цвітуть край вікна.

Хата моя, біла хата,

Казко тепла й доброти,

Стежка від тебе хрещата

В'ється в далекі світи.

В хаті спокійно й затишно.

Вечір заходить в сім'ю.

Мати задумливо й ніжно

Гладить голівку мою.

Мамо, чого зажурились?

Дайте тепло ваших рук.

В хаті на згадку лишились

Болі й тривоги розлук.

Хата моя, біла хата

В мріях як сон виплива,

В мареві даль волохата

Мальви й любисток хова.

В'ється дорога далека

В хату крізь синю парчу.

Мамо, до вас, як лелека,

В горі і щасті лечу.

Хата моя, біла хата

В білому світі одна.

Пахне любисток і м'ята

Мальви цвітуть край вікна.

***

МАТЕРИНСЬКА ЛЮБОВ

Муз.І.Шамо

Мати колихала дитинча.

Серце билось в радості й тривозі.

Сонячний промінчик, як зайча,

Бавивсь біля неї на підлозі.

Сад квітками в вікна заглядав,

Пестився до матері й дитини.

Мамо, мамо, я б усе віддав,

Лиш вернути б знов твої сивини.

Змалку, як над тишею дібров

Сіре небо грозами заблиска,

Вірність материнська і любов

Пильно берегла нас у колисках.

Досить мала з нами сліз і мук,

Досить віддала здоров'я й сили.

Щедрість материнських добрих рук

Ми ще у житті не оцінили.

Роки одцвітають, як сади,

З юністю прощаються хлоп'ята.

Завжди нас від горя і біди

Серцем прикриває рідна мати.

Ти не шкодувала теплоти,

Скропленої ніжністю людською.

Не будіть же, звихрені світи,

Тиші материнського спокою.

***

***

МАМИНА ВИШНЯ

Муз.А.Пашкевича

Знову наснилось дитинство

Тепле, як гарна весна.

Вишня вдяглася в намисто,

Мама щаслива й сумна.

Там за село проводжала

Долю мою молоду...

Щедро мені щебетала

Мамина вишня в саду.

Вдаль голубими вітрами

Весни за обрій пливли.

Раннім туманом у мами

Коси, як дим, зацвіли.

Мати в тривогах вінчала

Щастя жадане й біду...

Радо мене зустрічала

Мамина вишня в саду.

Здавна близьке й сокровенне

Все там, аж терпне душа.

Начебто й мама до мене

Стежкою в сад поспіша.

Знов, як бувало, до столу

Кличе, лиш в хату зайду...

Ронить зацвіток додолу

Мамина вишня в саду.

Пісня любові й дитинства

В серці бринить, як струна.

Наче священна молитва

З рідного краю луна.

Та не порадує літо

Душу мою молоду...

Плаче тепер білим цвітом

Мамина вишня в саду.

***

***

Пісня про рушник

(Рідна мати моя)

Слова: Андрій Малишко Музика: Платон Майборода Виконують: Дмитро Гнатюк Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села; І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов’їні гаї; І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка І засмучені очі хороші твої. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка І засмучені очі хороші, блакитні твої. Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров; І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю – І дитинство, й розлука, і вірна любов. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю – І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

***

СКРЯБІН "МАМ"

Я завжди мріяв написати пісню про маму,

Але різні поети всі слова вже сказали,

І я не хотів повторити когось із них.

Я біля свої мами буду завжди маленьким,

І, як тільки покличе, прибіжу скоренько,

Тому я їй і написав ці слова як міг.

[Приспів]

Мам, ти мене вибач, шо я став дорослий,

І вже минула сорок третя осінь,

Як я побачив перший раз свій дім.

Я, може, трохи пізно став її розуміти,

І нечасто дарував на день народження квіти.

І були часи, коли я тижнями їй не дзвонив

Але тепер, коли вона мене обіймає,

І разом із татком шось про внучку питає.

Я з радості плачу, шо маю живих батьків.

[Приспів]

Я дякую тобі за то, шо я вмію,

І я дякую тобі за то, шо я розумію

Ті речі, яких не пояснюють навіть в книжках.

Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель,

І я тоже десь поряд буду завжди бродити,

Шоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках. 

***

***