Вітання з Днем Ігоря

ІГОР: історія імені і його значення

 Ігор – чоловіче давньоскандинавське ім’я: походить від двокореневого імені Ingvar, що водночас утворене від власної назви давньогерманського бога достатку та скотарства «Ingvio» та слова «varr» «охороняти». Існують також версії про слов’янське походження цього імені, проте вони малодоведені. Заведено вважати, що з IX століття ім’я принесли на Русь варяги зі Скандинавії. Ім’я побутувало на Русі серед князівської еліти. Після канонізації великого князя київського Ігоря Ольговича (†1147) ввійшло до християнського іменослова. Широкого вжитку поступово набуло аж з початку 20-х років ХХ ст., коли було введено свободу вибору імені.

 Найпоширенішими зменшувально-пестливими формами є Ігорко, Ігорчик.

 До речі, важливе значення має правильне написання усіх форм іменника Ігор. Згідно з чинним Українським правописом, Ігор є іменником чоловічого роду, який належить до м’якої групи ІІ відміни. Тому відмінюється він так само як «цар», «кобзар», «лікар». А значить, правильно писати не Ігора, а Ігоря (як Василя), не Ігору, а Ігорю (як Василю).

   Література: Скрипник Л., Дзятківська Н. Власні імена людей: словник-довідник. Белей Л. Ім’я дитини в українській родині. Чучка П. Слов’янські особові імена українців: історико-етимологічний словник.

***

Дорогий Ігорку, я тебе вітаю,

Радості, добра, удачі я тобі бажаю,

Будь завжди веселий, будь завжди сміливий,

Добрий, чуйний, енергійний, і завжди щасливий!