![]() |
Свята Ксенія Римлянка (Оксана) |
Історія імені Оксана: його походження та значення
Ще за часів Київської Русі внаслідок прийняття християнства та християнського календаря у слов’ян поширилося ім’я «Ксенія», запозичене з Греції через Візантію. Від якого слова походить грецьке ім’я Хеnіа, остаточно не з’ясовано. За однією версією – від слова хеnіа «гостинність», за іншою — від xenios (жіночий рід – хеnіа -«чужа, чужоземка»).
Ім’я стало відомим завдяки життю і діяльності ранньо-християнської святої Ксенії Міласької або Римлянки – дияконеси монастиря у м. Мілас в Карії у часи занепаду Римської імперії. Згідно життєпису святої, походила вона з заможної римської родини. При народжені отримала ім’я Євсевія. Не бажаючи вступати в шлюб із примусу, у віці сімнадцяти років разом із двома своїми служницями втекла до о. Кос (поблизу узбережжя Малої Азії). Завдяки місцевому пресвітеру Павлові Євсевія прийняла християнство. Охрестилася як Ксенія, яке звучало як «чужоземка». Згодом перебралася до м. Мілас в Карії (на території сучасної Туреччини), де за власний кошт звела церкву Святого Стефана і створила християнську громаду, згодом стала черницею; після того як пресвітер Павло очолив єпископство м. Мілас, отримала чин дияконеси. Померла у Міласі у 450 році, тому іноді зветься Ксенією Мілаською. За окремими свідченнями після смерті Ксенії Римлянки біля її гробу зцілилося дуже багато людей.
Типово українська форма імені Ксенія – Оксана. Побутує два суто українські варіанти – Ксеня і Оксана. Обидва намагались русифікувати у різні часи. Ім’я Оксана (зрідка Оксеня) набуло широкої популярності у ХІХ ст. завдяки літературним творам (Г.Квітки-Основ’яненка, П. Куліша, Т.Шевченка, Лесі Українки) та філологічним дослідженням Б.Грінченка. Це народнорозмовна опоетизована і зафіксована офіційно форма давньогрецького імені Ксенія.
Пристосовуючись до народної розмовної мови, ім’я Ксенія зазнало у слов’ян деяких змін. Зокрема, в українській мові поширилась форма Оксана, в московській версії – Аксинья. В західних областях України та на Поділлі побутує також первісне ім’я Ксенія у формі Ксеня. В Наддніпрянській Україні нормативним стало ім’я Оксана (в народному мовленні іноді – Оксеня). У радянські часи український варіант «Ксеня» намагалися всіляко замовчувати, проте літературні твори, зокрема, історичні, сприяли широкій популяризації як цього варіанту, так і більш класичного «Оксана». Офіційне ж ім’я Ксенія у класичній художній літературі засвідчене лише стосовно окремих соціальних груп – черниць, жінок панівного класу тощо.
До речі, доволі часто у старих метриках
зустрічається таке ім'я як Сана або Саня - це не коротка форма імені
Олександра, а якраз скорочений варіант імені Оксана. У радянські часи Санею або Сашею, а ще - Шурою, почали називати носіїв імені Олександра, воно звучало зрусифіковано, хоча в українців імя Олександра було прийнято скорочувати як Леся, Олеся та ін.
Джерела: див. Півторак Г. Походження імені Оксана (стаття), Белей Л. Ім’я дитини в українській родині, «Житія святих» на інтернет-порталі Киріос, твори Т. Шевченка, Лесі Українки та ін.
***
Привітання для Оксани
***
З народної пісні
***
Привітання для Оксани
Знов на землю, біло вбрану,
Сніг легенький пролітає,
Це в мороз зима Оксану
З іменинами вітає!
Та відому мудрість здавна
Говорили добрі люди,
Що яка в цей день Оксана,
Та й весна такою буде!
Тож, Оксанко, Ксеню, Ксюшо!
Приготуй усмішку ясну!
Подаруй в зимову стужу
Запашну весну прекрасну!!!
Автор Тетяна Чорновіл
***
Немає коментарів:
Дописати коментар