![]() |
| Святий Андрій Первозванний |
Історія
імені АНДРІЙ та його значення
Ім’я Андрій з’явилося з поширенням
християнства: відомо, що один із Апостолів Ісуса Христа Андрій Первозванний, за
легендою, побував на Київських пагорбах, де пророкував виникнення величного
міста Києва, він вважається патроном України, на його честь називають
українських хлопчиків.
Шляхетне та благородне чоловіче ім’я Андрій втілює енергію та означає «мужній,
сміливий», воно надзвичайно популярне у слов’ян, його українські
народнорозмовні форми: Андру́сь,
Андру́х, Андру́шко, Андра́шко, Андрія́к, Андрія́ш. Слов’янські мови успадкували це ім’я з
давньоруської (староукраїнська форма вперше зафіксована в словнику Памва
Беринди 1627 р.: Андрhи «мужественъ, смhлы(и)...»), куди воно було запозичене
через церковнослов’янське посередництво з грецької мови. Грецьке власне ім’я
Andréas походить від прикметника andreios «мужній, сміливий, пов’язаного з
аnḗr (род. відм. andrо́s) «чоловік», яке споріднене з давньоіндійським nā́
(nаr-) «чоловік, людина», кімрським пег «голова, вчитель», вірменським ауr
(род. відм. аr˚n) «чоловік». На поширеність цього імені серед українського народу
вказують численні прізвища типу Андрашко, Андрейко, Андрейців, Андрейчин,
Андрієвський, Андрієнко, Андріїв, Андріїшин, Андріяшик, Андрійків, Андрійко,
Андрунець, Андрухів, Андрушків, Андрущак, Андрущенко та ін.
Див. Півторак
Г. З історії власних імен людей: Андрій, Василь, Василина. Белей Л. Ім’я дитини
в українській родині.



Немає коментарів:
Дописати коментар