***Ольга: історія імені і його значення
Ольга – жіноче ім’я, жіноча форма чоловічого імені Олег. Походить від давньоскандинавського імені Helga, Hælga, Hælgha (чоловіча форма – Helgi), утвореного від helgi – «присвячений», «священний», «святий». Заміна початкового *hel- на ol- могла відбутися відповідно до фонетичних законів східнослов’янських діалектів (порівняйте прасл. *elenь > укр. олень, грец. Ἑλένη > укр. Олена). Ім’я Ольга належить до давньоруських дохристиянських княжих імен, тобто у старі часи представники нижчих верств населення не могли назвати свою дитину таким ім’ям. Імена простих людей формувалися найрізноманітнішим чином: відображали рід занять, місцевість проживання, риси характеру, були зооморфними або ж повинні були співдіяти із вищими силами: ощасливлювати носія імені або відлякувати від нього нечистого духа.
Після канонізації княгині Ольги у 1547 році це ім’я стало канонічним християнським ім’ям.
Хоча ім’я Ольга іноземного походження, святкуємо День Ангела Ольги завдяки нашій святій, київській княгині Ользі.
Це ім’я і сьогодні залишається дуже популярним в українців, серед жіночих імен воно займає 7-місце за поширенням. Має чимало пестливо-зменшувальних форм, серед яких такі: Оля, Олечка, Олюся і т. д.
Ольга. Стаття у Вікіпедії. Белей Л. Ім’я дитини в українській родині. Скорук І. Курсова та дипломна роботи з ономастики. ***
Як у Олі очі – морська вода!
Як у Олі коси – ковил-трава!
Як у Олі, братця, така хода –
Наче пава гордая проплива!
С. Тельнюк. *** ОЛЯ(пісня)
Автор Юрій Шмегельський
Як я тебе полюбив, як я до тебе ходив, Як я тебе обнімав, дійсно тебе цілував, Олю моя дорога, більше ти вже не моя, Я залишаю тобі пісню своєї журби... Приспів: Оля, Оля, Оля, | Чом же ми не двоє? | Чуєш, Оля, | Чом нема любові?.. | Чуєш, Оля, | Чом її нема?.. | (2) Ти пригадаєш собі ті щасливі дні, Течія у небі тім, щастя моє при нім, Олю моя дорога, більше ти вже не моя, Я залишаю тобі пісню своєї журби... Приспів.
Немає коментарів:
Дописати коментар