З Днем Володимира

Святий князь Володимир

Історія імені Володимир: його походження та значення.

Володимир (давньоруське Володимѣръ) – слов’янське двоосновне чоловіче ім’я. Поширене серед усіх слов’янських народів, після канонізації хрестителя Русі Володимира Святого воно стало канонічним православним, а також католицьким ім’ям. Одне з небагатьох слов’янських імен у православному календарі, згідно якого іменин святкуються 28 липня, 17 жовтня, у католицькому календарі – 5 липня. Жіноча форма – Володимира.

Українські зменшувальні форми – Володимирко, Володар, Володась, Володасик, Володя, Володька, Володько, Володик, Володичок, Володенька, Володечка, Володко, Влодко, Вова, Вовка, Вовонька, Вовочка, Вовуля, Вовуня, Вовасик, Вовасичок, Вовуся, Вовчик, Ладимир, Ладимирко, Ладим, Ладимко, Ладко та ін.

Григорій Півторак, відомий український мовознавець, у своїх працях з історії власних імен розглядає ім’я Володимир як давнє, слов’янське за походженням, що означає «той, хто володіє світом» або «володар миру». Він підкреслює його роль як династичного імені в Київській Русі, яке згодом стало загальновживаним.

Поширена етимологія імені «Володимир» виводить його від слів «володіти» + «мир» (у значенні «світ», «всесвіт»).

Але слід мати на увазі, що у давньоруських пам’ятках воно писалося як Володимѣръ, а не *Володимиръ (тобто через «ять»), що дозволяє засумніватися у його первісному зв’язку зі словом «мир» (на колишню наявність «ятя» вказує і польська форма імені – Włodzimierz).

Ймовірнішою уявляється версія, що виводить прасл.: *Voldiměrъ від основи іменника *voldъ («влада») + морфеми *měrъ («великий»). Друга частина імені порівнюється з лексемами у споріднених індоєвропейських мовах: гот.-mērs («великий»), дав.-в.-нім. mâri («знаменитий»), ірл. mór, már («великий»), дав.-гр. ἐγχεσίμωρος («знаменитий списом»). Структуру, аналогічну слов’янському *Voldiměrъ, має і галльське ім’я Nertomarus – від nerto («сила», «міць», «влада») + maro- («великий»). Надалі, після забуття значення цієї праслов’янської лексеми, ім’я «Володимѣръ», «Володимір» було переосмислене за народною етимологією як похідне від «володіти» і «мир» – «Володимир». Дослідники цього імені поєднують ці два значення: так, П. Чучка зазначає, що Володимир – це давньослов’янське двохосновне ім’я, яке походить від лексем у значенні «володіти» та «спокій», які ще раніше у праслов’янській мові означали відповідно «володіти» та «славний», «великий». Л. Белей указує, що первісним значенням слов’янського імені Володимир є «володар світу; великий володар», «хай володарює світом».

Згадаймо, що слово «мир» означало не лише світ, але й вживалося у значенні «народ», «люди громади», «люди без духовного звання, тобто світські люди» тощо. Тобто «Володимир» згодом могло вживатися у більш прозаїчному значенні – «володіти народом, людьми».

Існує ще одна версія, згідно з якою Володимир – слов’янізована форма давньоскандинавського імені Valdimárr або германського Waldomar, Valdemar («Вальдемар») утвореного від wald, walt («влада», «сила») + mari («знаменитий», «славний»). Втім, висувається версія, що германське ім’я, навпаки, походить від слов’янського «Володимир». На її користь наводять те, що данський король Вальдемар І, будучи правнуком київського князя Володимира Мономаха, міг бути названий на честь прадіда.

Первісно ім’я Володимир було язичницьким, але було включене Церквою до християнських переліків імен, оскільки його носили князь Київський Володимир Святославович, що хрестив Русь і був згодом проголошений святим, та князь Дуклі (сучасної Чорногорії) Йован Володимир, перший сербській святий, який був канонізований ще в XI ст. Утім, популярності ім’я набуло лише у XIX столітті. Входить в ТОП-5 найпопулярніших імен серед країн Східної Європи.

Два святих з ім’ям Володимир шануються і Католицькою церквою: князь київський Володимир і Володимир Прийма – блаженний Української греко-католицької церкви.

У скандинавських і німецькомовних країнах існує співзвучне ім’я Вальдемар з неоднозначною етимологією, а у Фінляндії – Valto («Валто»), яке вважається похідним від германського Waldomar, Valdemar або давньоскандинавського Valdimárr.

У давнину це ім’я було князівським та шляхетським. У ХІХ ст. завдяки українській інтелігенції воно повернуло собі дещо втрачену після занепаду Київської держави популярність.

Див. Скрипник Л., Дзятківська Н. Власні імена людей: словник-довідник. Етимологічний словник. в 7 т./ гол. ред. О. Мельничук та ін. К., 1982. Т.1: А – Г. Демчук М. Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців XIV – XVII ст. К., 1988. Белей Л. Ім’я дитини в українській родині. Чучка П. Слов’янські особові імена українців: історико-етимологічний словник.

***

***

Прозове вітання з Днем іменин для Володимира

Шановний пане Володимире!

Щиро вітаємо Вас з іменинами. Зичимо Вам в цей величний день здійснення всіх мрій, Божої опіки на вашому життєвому шляху, незламного духу та успішних звершень. Бажаємо бути як ваш великий духовний наставник Просвітитель Володимир – мудрим у прийнятті рішень, впевненим переможцем у життєвих випробуваннях. Нехай ваш щоденний поступ буде осяяний Божою Благодаттю.

***