Всесвітній день дитини. Сторінка для дітей

Міжнародний день дитини заснований у 1949 році і відзначається 1 червня. У посткомуністичних країнах це свято називали Міжнародним днем захисту дітей. 20 листопада 1959 року Організація Об'єднаних Націй прийняла Декларацію прав дитини, і відтоді на згадку про неї відзначається Всесвітній Дитячий день . 

Зокрема в Україні у 2025 р. свято дітей з 1 червня перенесено на 20 листопада на честь Всесвітнього дня дитини.

Це здійснено з метою посилення співпраці з міжнародною спільнотою та акцентування уваги на захисті прав дитини.

Мета свята: нагадати суспільству про необхідність захисту прав дітей, їхнього здоров'я та безпеки, а також створити сприятливе середовище для їхнього розвитку.

***

Вірші для дітей і про дітей

Молода Вкраїнка і дитя,

Ви в цей світ прийшли як майбуття,

Янголята від добра і ласки.

Ледь початий, світлий лан життя - 

У гостях у мрії і у казки.

                                      Василь Василашко.

Моїм учням

Марія Грицишин, 2004

Не поспішайте ставати дорослими,

Здаватися старшими, вищими зростом.

Човник дитинства відчалить від пристані,

Спомини згаснуть зірками імлистими -

Зринуть хіба, як веселки між грозами.

Не поспішайте ставати дорослими.

Огляньтесь: навколо таке все привітне!

Радість дитинства довго не квітне.

Буде кохання, буде розлука,

Щастя, прощання, горе і мука.

В світі дорослих жити не просто.

Не поспішайте стати дорослими.

Поки ще юність вас кличе до себе,

Поки ясне ще і зоряне небо,

Поки матуся ще зовсім русява

І лиш в геометрії маєте справу,

А не в житті із кутами гострими.

Не поспішайте здаватись дорослими.

Поки ви з чорним днем незнайомі,

Веселі й здорові всі в вашому домі,

Поки ще мрії підносять на крилах,

В майбутнє вас манить стежина щаслива, -

Запричастіться дитинства росами,

Не поспішайте ставати дорослими.

Може, у сяйві великого міста

Слава прилине до вас урочисто:

І нагороди, й бурхливі овації,

Почесті, титули і дисертації...

Дитинство мине, не покличе і в гості вас...

Не поспішайте ставати дорослими.

Всі доведете складні теореми,

Вивчите формули, дати і теми,

Як воно ходиться пішки - забудете.

Скільки ще втратите! Скільки здобудете!

Огляньтесь в дитинство з літа і з осені.

Не поспішайте ставати дорослими!

***

Крізь павутинку печалі

Заглядаю в обличчя твоє,

Срібно відлунюють далі

В дитинство, скрипалю, моє.

Ніжний плач-шепіт скрипки,

І безодні думок моїх

Я торкнуся крилом лебідки

І піду по струнах у світ.

Грай же, скрипалю, знову

Я благаю тебе, і молю,

Цю мелодію пелюсткову

У дитинство своє прихилю.

***

Літня злива, симфонія грому,

І химерний блискавки спалах.

Ти далеко від міста, від дому –

На природі, в її кварталах.

Як у казці – ходи всі, виходи

Зачакловують срібні дощі.

І сховатись від зливи нікуди,

І приреченість та то душі.

Як у Луврі стоїш Паризькому,

Приголомшена і здивована.

Незбагненне, забуте і близьке,

У глибинах єства заховане,

Несподіваним сумом огорне,

Забринівши, народиться щем –

Це дитинство твоє неповторне

Прошуміло сьогодні дощем.

***

Калинонька

Калинонько! Ти - з маминої пісні,

Із цвіту у колисці та вінку,

З легенд, казок, сопілок благовісних,

Із болю на могильному горбку.

Мені життя твоїм вернули гроном,

В якому запеклась козацька кров.

Ти душу українську в нас борониш,

А в нас для тебе - ласка і любов.

Червоні грона святим, як і воду,

На зиму їх кладем за образи...

Люблю плекати твою чисту вроду,

Ти - Боже дерево, з роси й води.

                                Василь Василашко

***

Пісня про матусь

Слова і музика Т. Плескач

Сонечко засяяло 

Золотими барвами,

Коли про матусеньку 

Пісню заспівали ми.

Приспів:

Пісеньку про неньку, ля-ля-ля.

Пісеньку простеньку, ля-ля-ля.

Весело горобчики 

В небі закружляли всі,

Коли про матусеньку 

Пісню заспівали ми.

Приспів.

А весна струмочками

Потекла розталими.

Коли про матусеньку

Пісню заспівали.

Приспів.

***

Назустріч

Росте хлоп'я, мов кущ малини,

підкови на шляхах дзвенять.

Ось ластівки в книжках пташиних

записують початок дня.

Запрягши сонце до теліги,

назустріч виїду весні.

Окриленим, хрещатим снігом

співають в квітні юні дні.

Богдан-Ігор Антонич

***

Правда, мамо, я великий?

Сам взуваю черевики,

Сам лице і руки мию,

Сам розчісуватись вмію,

І не плачу я ніколи ніколи,

Скоро я піду до школи.

***

Хай Бог благословить тебе, ДИТИНО!

Увесь твій РІД, твій ДІМ і УКРАЇНУ!

                          Іванна Щедрик

***

                         Абетка у римах

                   А

А - це перша буква в алфавіті,

ААА! - лунає дзвінко у блакиті,

З А ти зустрічаєшся щомиті,

З А все починається на світі.

***

                Б

Бабуїн бурчав, бубнів,
Десь на букву Бе він сів.
Білочка прудка стрибала,
Букву Бе собі забрала…
Барани гукають: Бе-е-е,
Треба вчити букву Бе.
В літери ж своя дорога:
Будівельникам підмога.
З нею йдемо на базар
Й … відкриваємо БУКВАР!

                   Г

Гриць у грициках сидить,
В гарбузах гусак сичить,
Гектор гавкає надворі,
Гамір всюди, галас, крик.
Щоби ці слова читати,
Треба букву Ге вивчати.

И

И – цікава і ласкава,
Зовсім трішечки лукава –
Слів нових не починає,
А в складах себе ховає.
Щоб читати і писати,
Треба букву И вивчати.

                  Ї

Засмутилися ГАЇ - 

Десь сховалась буква Ї,

Не співали СОЛОВ'Ї,

Бо пропала буква Ї.

Обшукали скрізь і всюди,

Та ніде нема ЇЇ...

Зашуміли враз ГАЇ,

Заспівали СОЛОВ'Ї,

І зраділи геть усі,

Бо знайшлася буква Ї.

Буква щира й особлива,

Справжній символ України!

           ***

             О

О - як сонце, О - як Бог!

О - кругленька, як горох,

О - це звісно Ой і Ох.

Оооотакииий переполох!

Безкінечна буква О - 

Вивчимо її удвох.

.... У процесі розробки...

***

Дитячі загадки про пори року

Тане сніжок, оживає лужок,
День прибуває – коли це буває?

                 Сонце пече, липа цвіте.

                 Жито доспіває. Коли це буває?

                                  Спустіли поля, мокне земля.

                                  Дощ поливає. Коли це буває?

                                                  Сніг на полях, лід на водах,
                                                  Віхола гуляє. Коли це буває?

          

***

                         

Дванадцять братів

Із дванадцяти братів 

троє землю прикрашали,

троє сонцем огрівали,

троє сипали дощами,

троє віяли снігами.

Як же звати цих братів?

     

                                         

                                            ***

         Чотири пори року

                                     Наталя Забіла

Весела, гарна й кучерява
Маленька дівчинка Весна
Біжить, сміється, сіє трави,
І пісня ллється голосна.

По всіх усюдах пісня лине,
Усе пробуджує від сну,
І всі комашки, всі рослини
Вітають дівчинку Весну.

Дерева просять:
— Весно красна,
Розкрий на гілочках бруньки!—
А луки кажуть:
— Кинь-но рясно
По нашій зелені квітки!

І луки буйно зацвітають,
І свіжим листям гай шумить,
А дівчинка росте, зростає
Не щогодини, а щомить.

Це не дитя вже — подивіться
На гарну дівчину струнку!
Вона збирає полуниці
І стиглі вишні у садку.

І, світлом сонячним залита,
Слідкує, щоб усе росло…
Її тепер вже кличуть — Літо,
Хороше Літечко прийшло!

І сонце тепле, й небо синє,
І всюди праця йде на лад.
Вже запашні копиці сіна
На луках вистроїлись в ряд.

А ось веселі, загорілі
Вітають Літо малюки,
І плещуться, й здіймають хвилі
Під тихим берегом ріки.

Дні йдуть — і золота пшениця
Додолу хилить колоски.
Не дівчина вже — молодиця
Виходить в поле залюбки.

Турбот і справ у неї досить,
В роботі їй не заважай:
Це працьовита й щедра Осінь
Збирає добрий урожай.

І яблука зриває гарні.
І груші, й сливи запашні.
І буряки до цукроварні
Везуть з плантацій день при дні.

Вже над землею ходить холод,
І путь відкрито всім вітрам.
— Беріть книжки, ідіть до школи!
Говорить Осінь школярам.

Ще й помахне пташкам привітно:
— До вирію летіти час! —
І жовте листя непомітно
З дерев зриває раз у раз.

Злітає листя. Жовтий килим
Лягає з шурхотом до ніг.
А вже на нього пухом білим
Сідає перший чистий сніг.

Вже зникла дівчина колишня,
І молодиці вже нема…
І тільки бродить в білій тиші
Бабуся лагідна — Зима.

— Ану,— бабуся дітям каже,—
Беріть санчата й ковзанці!—
Сама ж не сяде, не приляже,
Бо стільки справ в її руці:

Вона вкриває льодом води
Усіх ставків, озер та рік,
Під сніг ховає в полі сходи,
Щоб лютий холод їх не пік;

Велить, щоб віхоли гуділи,
Хилили все живе до сну…
І все спочине… І зраділо
Зустріне дівчинку — Весну!

***

Марійка Підгірянка

Співанка про місяці

Ой місяць січень кличе мороза,

Морозить лиця, щипає носа.

А місяць лютий вітрами дує,

На водах з льоду мости будує.

Березень-місяць мости поломить,

Весняну пісню річка задзвонить.

Квітами квітень всіх привітає,

Усі садочки порозквітає.

Гей, травень прийде у дні чудові,

Простелить всюди трави шовкові.

А місяць червень луги покосить,

Червоним соком ягідки зросить.

А місяць липень гарячим літом

Обсипле липи пахучим цвітом.

А місяць серпень серпом задзвонить,

Достиглий колос додолу склонить.

Вересень-місяць добре ґаздує,

Овоч смачненький дітям дарує.

А місяць жовтень мряку розвіє,

В лісах, в садочках лист пожовтіє.

А листопад той жалю не має,

З дерев останнє листя зриває.

А місяць грудень на радість людям —

Сніжком присипле замерзле груддя...

***

Федір Петров

Від зими до зими

Дванадцять місяців

Січень січе,

Лютий лютує,

березень плаче,

квітень квітує.

Травень під ноги

стеле травицю,

червень складає

сіно в копиці.

Липень медовий

бджілок чарує.

Серпень чудовий

булки дарує.

Вересень трусить

груші в садочку,

жовтень гаптує

клену сорочку.

Йде листопад,

застеля килими.

Грудень надходить -

початок зими.

***

Оддзвеніло тепле літо

По дібровах і гаях,

Як господар, діловито,

Вийшов вересень на шлях.

***

Падав сніг на поріг,

Кіт зліпив собі пиріг.

Поки смажив, поки пік,

А пиріг водою стік.

Кіт не знав, що на пиріг

Треба тісто, а не сніг.

***

Плакала кицюня на кухні,

Аж її очка підпухли:

"Чого ти кицюню плачеш?"

"Бо кухар сметанку злизав,

А на мене, кицюню, сказав,

Хотів мені лапки побити,

Чим же я буду ходити?"